Конспект уроку художньої культури у 9 класі "Пам’ятки культури і мистецтва рідного краю. Культурно-мистецькі заклади"

Мета: охарактеризувати особливості архітектури кінця XVIII ст., познайомити дітей з пам'ятками архітектури рід­ного міста, розглянути вплив бароко і класицизму на архі­тектурні пам'ятки рідного краю, формувати систему цінніс­них орієнтацій, виховувати у дітей витонченість сприйняття творів мистецтва.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Оголошення тами та завдань уроку.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя

Кінець ХVІІ - початок ХІХ століть характеризується в українській архітектурі значним зростанням обсягу будівництва, поширенням нового стилю - класицизму, який надавав усім містобудівельним заходам державного офіційного характеру.

На початку XIX ст. в усій Європі почалася нова мистецька епоха, яка ґрунтувалася на іншому розумінні простору і виробляла свої принципи формоутворення. Історія архітектури України кінця XVIII ст. виявляється досить складною, незважаючи на єдність стильових концепцій доби, спрямованих на розповсюдження класицистичних форм. Зміна живописного бароко суворим класицизмом простежується у всіх європейських країнах. Разом з тим, українські землі не стали далекою провінцією, де автоматично віддзеркалювалися художні смаки держав, у межах яких вони перебували. Україна була країною з віковічно розвиненою культурою, яка не могла перелицюватися під диктатом метрополій. Національна своєрідність української архітектури рішуче проступала крізь покров панівних форм.

Поряд з класицистичними використовувались форми середньовіччя, оскільки розвиток абсолютистських держав супроводжувався формуванням націй і прагненням відобразити народні ідеали. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Учитель. Заслухаємо доповіді учнів.

(Розповіді супроводжуються переглядом архітектурних споруд.)

Бароко

Для українського бароко характерні зовнішні ознаки: динамічність форм, нерівність та розірваність ліній, тяжіння до драматизму, широке застосування декоративних оздоблень, символічних та алегоричних образів. Проте водночас воно має власні духовні витоки. В оригінальних формах нього стилю зводив будівлі Степан Ковнір. За його участю споруджено ковнірський корпус, дзві­ниці на Дальній і Ближній печерах Києво-Печерської лаври, Кловський палац у Києві, церкву Антонія і Феодосія у Василькові. Кращі риси українського ба­роко розвинув Іван Григорович-Барський. Першою роботою будівничого ста­ло спорудження міського водогону в Києві. Центральною спорудою в його ро­боті був павільйон-фонтан «Феліціан». За його проектами у Києві споруджено Надбрамну церкву з дзвіницею у Кирилівському монастирі, Покровську церкву, церкву Миколи Набережного на Подолі, бурсу Києво-Могилянської академії, дзвіницю Успенського собору.

У творчості простежуються перші паростки класицизму.

Першим зразком стилю бароко можна вважати церкву Іль-Джезу в Італії, архітекторами якої є Дж. Б. де Віньоло та Дж. дела Порте. Великий вклад у ство­рення церковної архітектури бароко внесли майстри: Карло Мадерна, Франче-ско Барроміні, Лоренцо Берніні.

За часів Єлизавети Петрівни розцвітає бароко в Росії. Представником цьо­го стилю був італієць Франческо Бартоломсо Растреллі (Зимовий палац, Вели­кий палац у Петергофі, палац Катерини у Царському Селі, собор Воскресіння у Смольному монастирі).

Записи

Риси бароко: динамічність форм, нерівність ліній, тяжіння до драматизму, широке застосування декоративних оздоблень, символічних та алегоричних образів. Великий вклад у створення церковної архітектури бароко внесли майстри: Карло Мадерна, Франческо Барроміні, Лоренцо Берніні.

Рококо

Рококо у Франції виникло в останні роки правління короля Людовіка XIV. Більшість будівель рококо - власні будинки французької аристократії. В епоху рококо побудований готель Субіз у Парижі, ансамбль трьох майданів у Лота­рингії, цей ансамбль завершив епоху рококо.

В середині XVIII століття в українську архітектуру прийшов новий захід­ноєвропейський стиль рококо. Він є подальшим розвитком бароко і відрізняєть­ся від нього деталями декоративного оздоблення. На зміну досить важким і гро­міздким барочним формам приходять делікатні ажурні прикраси рококо. Будівлі в цьому стилі на українських землях споруджувалися переважно за проектами іноземних будівничих. У стилі рококо збудовані Андріївська церква у Києві за проектом В. Растреллі, Собор Святого Юра у Львові - архітектором М. Ур-банік та Я. де Вітт, міська ратуша в Бучачі - архітектор Б. Меретіні.

Записи

Риси рококо: витонченість, грайливість, легка розважність. Виявився стиль у декоративних мотивах. Прийшов стиль із Франції

Класицизм

В архітектурі утвердився новий художній напрямок - класицизм, що ґрун­тувався на античних традиціях мистецтва Давньої Греції та Давнього Риму. Осно­вним принципом архітектури стало застосування античної ордерної системи на тлі простих і чітких геометричних форм. Як і в усій Європі, в Україні з кін­ця XVIII століття будуються поміщицькі маєтки з великими парками, пишними палацами й численними службовими приміщеннями. Класицизм був своєрід­ною реакцією на бурхливий і напружений стиль бароко. У спокійних і суворих класичних формах зведено палаци гетьмана К. Розумовського в Почепі, Яготині, Глухові, Батурині (архітектор Ч. Камерон), палац П. Заводського в Ляличах (ар­хітектор Д. Каваренгі).

В архітектурі Франції перехід від замку до палацу можна простежити, порівнявши дві будівлі: Люксембурзький палац у Парижі та палац Мезон-Лаф-фід під Парижем. Саме у Франції сформувався новий стиль у мистецтві - кла­сицизм. Вершиною розвитку нового напрямку в архітектурі став Версаль - ре­зиденція французьких королів.

Жоден із європейських стилів не існував у мистецтві Англії у XVII-XVIII ст. тому що вони прийшли до Англії пізніше. Риси бароко і класицизму могли пе­реплітатися у творчості одного зодчого або навіть в одній будівлі. Зміни в анг­лійській архітектурі прийшли з ім'ям Ініго Джонса («Куниз-Хаус», «Банкетінг-Хаус») та Крістофера Рена («Собор Св. Павла»).

Записи

Класицизм сформувався у Франції. Вершина розвитку цього напряму - Версаль.

IV. РОЗГЛЯД ПАМ'ЯТНИКА АРХІТЕКТУРИ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКОГО КАФЕДРАЛЬНОГО СОБОРА 

Учитель. Спасо-Преображенський собор Дніпра - один з кафедральних храмів Дніпропетровської єпархії (в минулому Катеринославської) Української православної церкви, освячений на честь Преображення Господнього. Завершено будівництвом у стилі класицизму в 1835 році за архієпископа Гавриїлі (Розанове). Пам'ятник архітектури національного значення. Тимчасове місцеперебування єпархіального адміністративного управління.

Перший проект собору французького архітектора Клода Геруа був затверджений в 1786 р., де планувалося, що Спасо-Преображенський собор буде більше собору Святого Павла за міськими стінами у Римі. Про це в своїх "Накресленнях міста Катеринослава" пише Р. А. Потьомкін, звертаючись до Катерини II:

«По-перше, представляється тут чудовий храм в наслідування Святого Павла, що поза Риму присвячений Преображення Господнього на знак, що країна ся з степів безплодных преображена піклуванням вашими в рясний вертоград, з помешкання звірів у сприятливий притулок людям з усіх країн поточним»

Креслення собору руки Клода Геруа - головний і бічний фасади, план - збереглися в Російському військово-історичному архіві в Москві (авторство їх встановив історик архітектури, професор С. Б. Ревский).

Виконуючи бажання замовників побудувати місто на грецький і римський манер, Геруа спроектував храм у вигляді величезної п'ятинефні базиліки. Вважається, що зразком для нього послужив найбільший в світі римський храм Сан-Паоло-фуорі-ле-Мура. Первісно собор планувався 71 сажень (близько 150 м) довжиною, 21 (біля 45 м шириною і 65 (ок. 139 м) заввишки, але пізніше князь Потьомкін вказав збільшити висоту будівлі на один аршин (71 см) щоб перевершити собору святого Петра в Римі. Головний вхід мав прикрашати величезний портик коринфського ордера з восьми колон і два невеликих купола. Такі ж гігантські, тільки шестиколонные прикрашали портики і бічні входи. Вінчав будівля величезний купол на високому барабані, що піднімається над среднокрестием собору.

Закладка першого каменя здійснювалася в урочистій обстановці таврійського вояжу Катериною II та Йосифом ІІ 9 (20) травня 1787 рік. Але споруда собору далі фундаменту не пішла в зв'язку з початком у тому ж році війною з Туреччиною, а потім, після смерті Катерини, зважаючи на заборони на кам'яне будівництво в Новоросійській губернії.

Повторна закладка храму відбулася в 1830 році, і він став у 6 разів менше. Ім'я автора довгий час було спірним, тільки в 1950-е рр. історика архітектури І. А. Бурлаков вдалося довести, що Преображенський собор - творіння Андреяна Захарова (1761 - 1811) - великого російського зодчого епохи класицизму, прославленого творця Адміралтейства в Петербурзі. Проект собору розроблений А. Д. Захаровим в 1805-1806 рр.

Будівництво закінчилося 9 травня 1835 року, а 29 червня собор був освячений правлячим архієреєм архієпископом Катеринославським, Херсонським і Таврійським Гавриїлом (Розановим).

Споруджений собор в класицистичному стилі і має Т-подібну конфігурацію. Його передня частина розширена для створення в ній двох меж з вівтарями: лівого - на честь великомучениці Катерини і правого - святителя Миколая Чудотворця. Над середньою передвівтарної частиною височіє барабан і купол діаметром більше 8 метрів, який спирається на чотири прямокутні вітрила склепіння. Стіни барабана мають 16 довгастих вікон, між якими зображено вісім біблійних пророків, а трохи нижче, на склепіннях - образи євангелістів: Матвія, Марка, Луки та Іоанна. Вхідні паперть собору вінчає двоярусна амперна дзвіниця зі шпилем, оточенным біля його основи вісьмома мідними позолоченими вазами - творіннями иеродьякона Антонія. Крім головного (західного) входу в собор знаходиться ще два: північний і південний. Всі вони прикрашені шестиколонними, іонічного ордера, портиками. На другому ярусі дзвіниці Преображенського собору знаходився дзвін вагою 385 пудів (6,16 т), відлитий у Москві на заводі Миколи Самгіна. У 30-х роках XX століття всі дзвони зняли.

До революції був найбільшим у місті. З 1930 по 1988 рр. служби в соборі не велися, причому після 1975 року в приміщенні храму містився музей релігії та атеїзму.

Записи

Спасо-Преображенський кафедральний собор Дніпра побудований у стилі класицизму в 1835 році. Є пам'ятником архітектури національного значення. Має Т-подібну конфігурацію. Його передня частина розширена для створення в ній двох меж з вівтарями: лівого - на честь великомучениці Катерини і правого - святителя Миколая Чудотворця.

V. ВИСНОВКИ

Сьогодні ми познайомилися з видами архітектури - бароко, рококо, класицизм. Побачили, у чому їхня різниця. Познайомилися з найвидатнішими архітекторами та їх роботами, а також дізналися про витвір мистецтва, який знаходиться в нашому місті.Спасо-Преображенський собор для нас - це частина нашої історії, це гордість нашого міста. Адже тільки відчуваючи гордість за досягнення того, що маємо, що ми збережемо для майбутнього - ми можемо сподіватись, що молоді українці виростуть справжніми патріотами.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати відгук на тему «Пам'ятки нашого міста».